понеділок, 18 січня 2016 р.
Повідомлення
середа, 30 грудня 2015 р.
Добрі свята приходять в дім. Новий рік
Привітання з Новим роком усьому нашому шкільному колективу.
У Новому 2016-му році
багато вам любові,
Щоб Ти й Твоя сім’я були усі
здорові!
Щоб усмішка з лиця весь рік не
зникала,
А Червона мавпа радіти життю
допомагала!)
Святкували весело наступаючий новий рік. Дякую учасникам: Наташі, Олександру, Юлі та Владиславі. Діду Морозу (Дімі) та Снігуронькі (Ані)
Виступ наших учнів серед них Ната і Саша.
"Зажигаєм! " Наш Діма всюди встиг.
До зустрічі у 2016!
Зустріч з капеланом.
- КАПЕЛАН
- священик військовий в армії (посада прирівняна до заступника командира полку або батальйону, якому надається особистий озброєний ад'ютант). Відповідальний за виховання рядових солдатів, матросів, офіцерів та їх родин. У його функції входить богослужіння серед військовослужбовців, контроль за їх моральним станом, відспівування померлих (загиблих) тощо. Кандидати від священиків відбираються серед магістрів наук і за рекомендацією єпископа. Проходять сертифіковану підготовку. У СШАі Франції капелани перебувають на державному забезпеченні, оскільки релігія визнається як чинник державної безпеки, що сформувала національну культуру і забезпечує психологічний комфорт суспільства, прищеплює громадянам високі моральні цінності, визначає характер економічного та політичного розвитку держави.
неділя, 20 грудня 2015 р.
Добрі свята приходять в дім. Вечорниці.
Україна... Рідний край. Золота, чарівна сторона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена. Стільки ніжних, ласкавих слів придумали люди, щоб висловити свою любов до краю, де народились.
З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про зелені гаї, про тихі ріки та озера. Наша Україна славиться багатими традиціями та обрядами. Той, хто не черствіє душею та сповнений любові та доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу.
Просим всіх на наше свято,
Превелике, пребагате,
Від зірниці до зірниці
Хай лунають вечорниці!
Гей, на наших вечорницях,
Хто сумний – розвеселиться!
Співи, танці, небилиці –
Гарні будуть вечоринці.
Добрий вечір вашій хаті,
Уклін господині,
Чи веселі вечорниці в нашій Україні?
Добрий вечір, господине, славна молодице,
Чули, що у цій хатині будуть вечорниці?
Аби щастя було в хаті,
Щоб усі були багаті,
Аби було любо, мило,
Аби всі були щасливі. Господиня.
Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!
Просимо, просимо.
Поспішайте, дівчатонька,
Все приготувати,
Бо пора вже вечорниці
Всім нам починати.
Зваримо вареників
Біленьких, смачненьких.
Та й запросим до нас в гості
Хлопчиків гарненьких.
Щоб вони разом із нами
Дружно працювали,
Та щоб разом з нами
Пісні українські співали.
З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про зелені гаї, про тихі ріки та озера. Наша Україна славиться багатими традиціями та обрядами. Той, хто не черствіє душею та сповнений любові та доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу.Просим всіх на наше свято,
Превелике, пребагате,
Від зірниці до зірниці
Хай лунають вечорниці!
Гей, на наших вечорницях,
Хто сумний – розвеселиться!
Співи, танці, небилиці –
Гарні будуть вечоринці.
Добрий вечір вашій хаті,
Уклін господині,
Чи веселі вечорниці в нашій Україні?
Добрий вечір, господине, славна молодице,
Чули, що у цій хатині будуть вечорниці?
Аби щастя було в хаті,
Щоб усі були багаті,
Аби було любо, мило,
Аби всі були щасливі. Господиня.
Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!
Просимо, просимо.
Поспішайте, дівчатонька,
Все приготувати,
Бо пора вже вечорниці
Всім нам починати.
Зваримо вареників
Біленьких, смачненьких.
Та й запросим до нас в гості
Хлопчиків гарненьких.
Щоб вони разом із нами
Дружно працювали,
Та щоб разом з нами
Пісні українські співали.
четвер, 3 грудня 2015 р.
Акція "Поспішай творити добро"
3 грудня, четвер
Міжнародний День інвалідів
Від того, як суспільство ставиться до тих, кому з тих чи інших причин важко або не можливо самостійно подбати про себе залежить рівень цивілізованості цього суспільства. Не дивно, що в давні часи і навіть аж до сучасної історії у людей, яких ми зараз відносимо до категорії - інвалід, було дуже мало шансів на виживання взагалі. Це страшна правда - завжди і у всі часи турбота про інвалідів в основному трималася на щирій добрій волі окремих людей. Які шанси сучасних інвалідів на благополучне виживання без сторонньої допомоги зараз? Шанси не змінилися, їх просто немає.
Вони не вимагають до себе жалю, тому що, як ніхто давно усвідомили що це шлях в нікуди. Вони пристосовуються як можуть зі всіх своїх сил. Так сталося, адже на їх місці могла би опинитися будь-яка інша людина. І для їх виживання не потрібно щось особливе, лише елементарне - можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе людьми, як і всім нам. Ми всі рівні перед Богом.
У нашій школі стало традицією допомагати тим, хто потребує нашої підтримки. Щорічні акції "Спіши творити добро" проходять у школі. Наші учні не байдужі до чужого горя і зібрали під час акції кошти у сумі 140гр.на допомогу дітям з обмеженими можливостями.Проект грудня: Погляд учня.
В історії земної цивілізації, яка багата на різні катастрофи й катаклізми, знайдеться не багато подій, що, подібно СНІДу, здатні були сколихнути все людство, вселивши в нього жах перед цією хворобою.
1 грудня 1988 року Всесвітня організація охорони здоров’я ініціювала зустріч міністрів охорони здоров’я всіх країн, під час якої прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД, також було вирішено відзначати щорічно 1 грудня Всесвітній день боротьби зі СНІДом з метою звернути увагу суспільства на цю болючу проблему.
Сьогодні у нашій школі відбулася зустріч з лікарем - терапевтом Дриженко Т.І. під час якої говорили про небезпеку цієї хвороби та як від неї вберегтися.
субота, 28 листопада 2015 р.
Сторінки пам’яті. Акція : "Запали свічку"
Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам’ятників жертвам голодоморів в Україні.
Кожна людина, як і все свідоме людство, живе у трьох вимірах: учора, сьогодні, завтра. Учора – це наша історія. Ми не знали її. А вона бездонна, невичерпна криниця духу, мудрості, перемог і страждань. Кожен народ, якщо він справжній народ, має свою власну історію. Але наше громадянське завдання скликати живих до тих сіл і хуторів, до тих криниць і спільних ям, куди скидали десятками виснажені тіла наших з вами бабусь і дідусів, матерів і батьків, братів і сестер. І понаскидали їх понад 7 мільйонів.
Голодомор 1932-33 рр.: мільйони жертв за 500 днів. Коли дослідники говорять про голодомор 1931-33 рр., мається на увазі період з квітня 1032 р. по листопад 1933 р. Саме за ці 17 місяців, тобто, приблизно за 500 днів, в Україна загинули мільйони людей. Пік голодомору прийшовся на весну 1933 року. в Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже 25 тисяч – щодня…
Найбільш постраждали від голоду Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська області. На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.
Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, пам’яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії ХХ століття приурочується ця хвилина мовчання.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
