Акція "16 днів без насильства"

В нашій школі щороку відбуваються події, що не залишають байдужими нікого. Щорічна акція "16 днів без насильства" відбувається в останній тиждень листопада та початок грудня  Протягом цих днів у нас відбуваються різноманітні події. Так 26-27 листопада благодійний ярмарок, кошти від якого ідуть на благочинність. Наш клас зібрав 150 грн. Всім небайдужим щире спасибі.
  Наступний етап створення соціальної реклами щодо запобігання насильства в сім’ї. Ми також долучилися до цієї акції.

 У творчому процесі взяли усі учні класу.

Вперше ми долучилися до створення відеоролику для участі у конкурсі : "Світ чудовий без насильства". Темою нашого відеоролика  є: "Вони знайшли спільну мову. А ви?" (додамо його після конкурсу). А також під час бесіди з учнями про доленосні події в Україні, ми обговорили як змінилося ставлення кожного і чи змінилося  воно до своєї Батьківщини -  країни гідності та свободи.

Працюємо над створенням відеоролика.

  Саша Тищенко озвучив його, а що в нас вийшло побачите пізніше.Заходьде до нас на блог частіше.

Пам'яті голодомору.

...а онде під тином

опухла дитина, голоднеє мре...

(Т.Г. Шевченко)

 Пам'ять — нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. І сьогодні, через  82 роки, жахливо ступати болючими стежками страшної трагедії, яка розігралася на благословенній землі квітучого українського краю.

У 1932 р. погодні умови склалися сприятливі і хліб, слава Богу, вродив, українці, працьовиті люди, не полінувались зібрати його. Але становище у країні було катастрофічним. Тому партійно-державна верхівка під керівництвом Й. Сталіна прийняла холоднокровне рішення: вийти з кризи шляхом конфіскації запасів зерна у хліборобній галузі.

Тема знищення нації під час цього страшного періоду піднімалася на годині спілкування у нашому класі.                                                           

То був страшний навмисний злочин.

Такого ще земля не знала.

Закрили Україні очі.

І душу міцно зав 'язали.

1933 рік. Найчорніший час в історії України. В світі не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав тоді на долю однієї з найродючіших і най благородніших країн. Тривалий час 1933 рік називали одним з найсприятливіших в радянській історії.

А навесні цього ж року в Україні помирало 25 тисяч людей щодня, 1000 — щогодини, 17 — щохвилини.

Всього жертвами голоду за неповними даними стало від 7 до 10 млн. чоловік, з них 3 мільйони — діти.                                                      

І нехай світло отих свічок буде нашою даниною тим, хто навічно відійшов від нас у 1932—1933 роках. 

Навіть на останнім рубежі

Промінь віри в нас ще не погас.

Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас!

В наших грудях кулі і ножі,

Нас розп 'ято й знищено не раз.

Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас!