ДОРОГА БОЛЮ І БОРОТЬБИ
Як свідчить статистика, в країні йде невпинний процес поширення наркоманії серед неповнолітніх і розповсюдження СНІДу. З початку 90-х років в Україні число наркозалежних щорічно збільшується на 10-12%, з цього числа на дорослих приходиться тільки 27%, тоді як на підлітків – 60%, а на дітей у віці від 11 до 14 років – 13%. Тому виникає нагальна потреба в розгортанні широкої роз’яснювальної та профілактичної роботи серед підростаючого покоління.Чому підлітки бажають на собі випробувати дію наркотиків?
Цікавість. Статистика свідчить, що 60 відсотків молоді пристосувались до наркотиків через надмірне зацікавлення.
Слабка сила волі, невміння „встояти” в житті, страх „відколотися” від компанії.
Бездіяльність, відсутність повноцінного і змістовного життя, емоційна бідність породжує бажання „піддобрити” себе цигаркою, повеселитися за допомогою алкоголю, підбадьоритися наркотиками, а весь цей пошук гострих відчуттів може закінчитися плачевно, повернутися непоправною бідою.
Типова помилка в тому, що начебто наркоман може взяти себе в руки і припинити прийом наркотиків в будь-яку хвилину. Формула „Я попробую і кину” – найпоширеніша пастка.
Ні під яким видом, ні під якою пропозицією, ні через цікавість, сміливість чи з почуття товариськості - не вживайте наркотики! Пам’ятайте, що це не солодке заняття, не приємне проведення часу, а хвороба, яка майже не виліковується: страшна, виснажлива, руйнуюча!
За сприятливих умов наркоманія швидко поширюється серед населення. Стає заразною і розповсюджується на зразок епідемії. Хворий, як правило, намагається втягнути до вживання наркотиків ще когось. Такі властивості цієї хвороби, і ми повинні усвідомлювати небезпечність перебування хоча б одного наркомана в колективі учнів чи дорослих.
Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) є одним з найтяжчих. Цю хворобу спричинює особливий збудник - вірус імунодефіциту людини (скорочено ВІЛ). Синдром набутого імунодефіциту був виявлений наприкінці 70-х на початку 80-х років ХХ-го століття, тобто зовсім недавно. Але вже на сьогодні захворювання, в тому числі й серед дітей, зареєстровано практично в усіх країнах світу. Не обминула біда й Україну і Рівненську область зокрема. Якщо до 1987 року в Україні на було взагалі зареєстровано ВІЛ-інфікованих, то сьогодні за рівнем поширення ВІЛ / СНІДу в Європі Україна, на жаль займає перше місце.
За статистикою Українського центру профілактики й боротьби зі СНІДом МОЗ України в нашій державі зареєстровано близько 117 тисяч заражених ВІЛ, серед них майже чотири тисячі дітей віком до 14 років. За останні шість років число нових випадків інфікування зросло майже вдвічі, захворюваність на СНІД збільшилася майже в 4 рази, а смертність від СНІДу у 3,8 раза. Щоденно в державі інфікується ВІЛ близько 40 осіб, а біля восьми громадян України помирають від СНІДу.
Сьогодні в Україні вже стала доступною антиретровірусна терапія (АРВ-терапія), яка хоч і не виліковує від ВІЛ-інфекції, але значно покращує стан життя ВІЛ-інфікованих на стадії СНІДу.
Кожна людина повинна до кінця усвідомити всю небезпеку, яку несе СНІД і зробити все можливе, щоб уберегти себе і своїх близьких та рідних від цієї страшної інфекції, бо СНІД може увійти практично в кожен дім, кожну сім’ю. Пам’ятайте: єдина людина, що може вберегти вас від СНІДу - це ви самі!
Відбулася зустріч з капеланом-кіборгом у нашому класі.
З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про зелені гаї, про тихі ріки та озера. Наша Україна славиться багатими традиціями та обрядами. Той, хто не черствіє душею та сповнений любові та доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу.
День па́м’яті жертв голодомо́рів — щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.
Сьогодні, 25 листопада, відзначається міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок.Першим кроком до подолання проблеми насильства має стати її усвідомлення, як суспільством в цілому, так і кожним окремим громадянином, членом сім’ї. Необхідно змінювати терпиме, а іноді й байдуже ставлення суспільства до насильства. Кожен з нас має сказати «Стоп!» насильству у власній родині. Адже сім’я – це саме те місце, яке має бути світлим затишком, острівцем безпеки і комфорту у нашому досить бурхливому світі. Місцем, де тебе розуміють і поважають, де можна нікого не боятися і почуватися вільно кожному – і маленькій людині, і дорослому, і особі літнього віку.
