- КАПЕЛАН
- священик військовий в армії (посада прирівняна до заступника командира полку або батальйону, якому надається особистий озброєний ад'ютант). Відповідальний за виховання рядових солдатів, матросів, офіцерів та їх родин. У його функції входить богослужіння серед військовослужбовців, контроль за їх моральним станом, відспівування померлих (загиблих) тощо. Кандидати від священиків відбираються серед магістрів наук і за рекомендацією єпископа. Проходять сертифіковану підготовку. У СШАі Франції капелани перебувають на державному забезпеченні, оскільки релігія визнається як чинник державної безпеки, що сформувала національну культуру і забезпечує психологічний комфорт суспільства, прищеплює громадянам високі моральні цінності, визначає характер економічного та політичного розвитку держави.
середа, 30 грудня 2015 р.
Зустріч з капеланом.
неділя, 20 грудня 2015 р.
Добрі свята приходять в дім. Вечорниці.
Україна... Рідний край. Золота, чарівна сторона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена. Стільки ніжних, ласкавих слів придумали люди, щоб висловити свою любов до краю, де народились.
З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про зелені гаї, про тихі ріки та озера. Наша Україна славиться багатими традиціями та обрядами. Той, хто не черствіє душею та сповнений любові та доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу.
Просим всіх на наше свято,
Превелике, пребагате,
Від зірниці до зірниці
Хай лунають вечорниці!
Гей, на наших вечорницях,
Хто сумний – розвеселиться!
Співи, танці, небилиці –
Гарні будуть вечоринці.
Добрий вечір вашій хаті,
Уклін господині,
Чи веселі вечорниці в нашій Україні?
Добрий вечір, господине, славна молодице,
Чули, що у цій хатині будуть вечорниці?
Аби щастя було в хаті,
Щоб усі були багаті,
Аби було любо, мило,
Аби всі були щасливі. Господиня.
Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!
Просимо, просимо.
Поспішайте, дівчатонька,
Все приготувати,
Бо пора вже вечорниці
Всім нам починати.
Зваримо вареників
Біленьких, смачненьких.
Та й запросим до нас в гості
Хлопчиків гарненьких.
Щоб вони разом із нами
Дружно працювали,
Та щоб разом з нами
Пісні українські співали.
З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про зелені гаї, про тихі ріки та озера. Наша Україна славиться багатими традиціями та обрядами. Той, хто не черствіє душею та сповнений любові та доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу.Просим всіх на наше свято,
Превелике, пребагате,
Від зірниці до зірниці
Хай лунають вечорниці!
Гей, на наших вечорницях,
Хто сумний – розвеселиться!
Співи, танці, небилиці –
Гарні будуть вечоринці.
Добрий вечір вашій хаті,
Уклін господині,
Чи веселі вечорниці в нашій Україні?
Добрий вечір, господине, славна молодице,
Чули, що у цій хатині будуть вечорниці?
Аби щастя було в хаті,
Щоб усі були багаті,
Аби було любо, мило,
Аби всі були щасливі. Господиня.
Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!
Просимо, просимо.
Поспішайте, дівчатонька,
Все приготувати,
Бо пора вже вечорниці
Всім нам починати.
Зваримо вареників
Біленьких, смачненьких.
Та й запросим до нас в гості
Хлопчиків гарненьких.
Щоб вони разом із нами
Дружно працювали,
Та щоб разом з нами
Пісні українські співали.
четвер, 3 грудня 2015 р.
Акція "Поспішай творити добро"
3 грудня, четвер
Міжнародний День інвалідів
Від того, як суспільство ставиться до тих, кому з тих чи інших причин важко або не можливо самостійно подбати про себе залежить рівень цивілізованості цього суспільства. Не дивно, що в давні часи і навіть аж до сучасної історії у людей, яких ми зараз відносимо до категорії - інвалід, було дуже мало шансів на виживання взагалі. Це страшна правда - завжди і у всі часи турбота про інвалідів в основному трималася на щирій добрій волі окремих людей. Які шанси сучасних інвалідів на благополучне виживання без сторонньої допомоги зараз? Шанси не змінилися, їх просто немає.
Вони не вимагають до себе жалю, тому що, як ніхто давно усвідомили що це шлях в нікуди. Вони пристосовуються як можуть зі всіх своїх сил. Так сталося, адже на їх місці могла би опинитися будь-яка інша людина. І для їх виживання не потрібно щось особливе, лише елементарне - можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе людьми, як і всім нам. Ми всі рівні перед Богом.
У нашій школі стало традицією допомагати тим, хто потребує нашої підтримки. Щорічні акції "Спіши творити добро" проходять у школі. Наші учні не байдужі до чужого горя і зібрали під час акції кошти у сумі 140гр.на допомогу дітям з обмеженими можливостями.Проект грудня: Погляд учня.
В історії земної цивілізації, яка багата на різні катастрофи й катаклізми, знайдеться не багато подій, що, подібно СНІДу, здатні були сколихнути все людство, вселивши в нього жах перед цією хворобою.
1 грудня 1988 року Всесвітня організація охорони здоров’я ініціювала зустріч міністрів охорони здоров’я всіх країн, під час якої прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД, також було вирішено відзначати щорічно 1 грудня Всесвітній день боротьби зі СНІДом з метою звернути увагу суспільства на цю болючу проблему.
Сьогодні у нашій школі відбулася зустріч з лікарем - терапевтом Дриженко Т.І. під час якої говорили про небезпеку цієї хвороби та як від неї вберегтися.
субота, 28 листопада 2015 р.
Сторінки пам’яті. Акція : "Запали свічку"
Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам’ятників жертвам голодоморів в Україні.
Кожна людина, як і все свідоме людство, живе у трьох вимірах: учора, сьогодні, завтра. Учора – це наша історія. Ми не знали її. А вона бездонна, невичерпна криниця духу, мудрості, перемог і страждань. Кожен народ, якщо він справжній народ, має свою власну історію. Але наше громадянське завдання скликати живих до тих сіл і хуторів, до тих криниць і спільних ям, куди скидали десятками виснажені тіла наших з вами бабусь і дідусів, матерів і батьків, братів і сестер. І понаскидали їх понад 7 мільйонів.
Голодомор 1932-33 рр.: мільйони жертв за 500 днів. Коли дослідники говорять про голодомор 1931-33 рр., мається на увазі період з квітня 1032 р. по листопад 1933 р. Саме за ці 17 місяців, тобто, приблизно за 500 днів, в Україна загинули мільйони людей. Пік голодомору прийшовся на весну 1933 року. в Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже 25 тисяч – щодня…
Найбільш постраждали від голоду Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська області. На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.
Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, пам’яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії ХХ століття приурочується ця хвилина мовчання.
Проект "Гармонія"
Проект "Гармонія" Мета: формування життєвих стратегій, як умова психосоціального благополуччя з позиції здорового способу життя через заходи правового естетичного виховання, формування прекрасного в житті.
ДОРОГА БОЛЮ І БОРОТЬБИ
Як свідчить статистика, в країні йде невпинний процес поширення наркоманії серед неповнолітніх і розповсюдження СНІДу. З початку 90-х років в Україні число наркозалежних щорічно збільшується на 10-12%, з цього числа на дорослих приходиться тільки 27%, тоді як на підлітків – 60%, а на дітей у віці від 11 до 14 років – 13%. Тому виникає нагальна потреба в розгортанні широкої роз’яснювальної та профілактичної роботи серед підростаючого покоління.Чому підлітки бажають на собі випробувати дію наркотиків?
Цікавість. Статистика свідчить, що 60 відсотків молоді пристосувались до наркотиків через надмірне зацікавлення.
Слабка сила волі, невміння „встояти” в житті, страх „відколотися” від компанії.
Бездіяльність, відсутність повноцінного і змістовного життя, емоційна бідність породжує бажання „піддобрити” себе цигаркою, повеселитися за допомогою алкоголю, підбадьоритися наркотиками, а весь цей пошук гострих відчуттів може закінчитися плачевно, повернутися непоправною бідою.
Типова помилка в тому, що начебто наркоман може взяти себе в руки і припинити прийом наркотиків в будь-яку хвилину. Формула „Я попробую і кину” – найпоширеніша пастка.
Ні під яким видом, ні під якою пропозицією, ні через цікавість, сміливість чи з почуття товариськості - не вживайте наркотики! Пам’ятайте, що це не солодке заняття, не приємне проведення часу, а хвороба, яка майже не виліковується: страшна, виснажлива, руйнуюча!
За сприятливих умов наркоманія швидко поширюється серед населення. Стає заразною і розповсюджується на зразок епідемії. Хворий, як правило, намагається втягнути до вживання наркотиків ще когось. Такі властивості цієї хвороби, і ми повинні усвідомлювати небезпечність перебування хоча б одного наркомана в колективі учнів чи дорослих.
Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) є одним з найтяжчих. Цю хворобу спричинює особливий збудник - вірус імунодефіциту людини (скорочено ВІЛ). Синдром набутого імунодефіциту був виявлений наприкінці 70-х на початку 80-х років ХХ-го століття, тобто зовсім недавно. Але вже на сьогодні захворювання, в тому числі й серед дітей, зареєстровано практично в усіх країнах світу. Не обминула біда й Україну і Рівненську область зокрема. Якщо до 1987 року в Україні на було взагалі зареєстровано ВІЛ-інфікованих, то сьогодні за рівнем поширення ВІЛ / СНІДу в Європі Україна, на жаль займає перше місце.
За статистикою Українського центру профілактики й боротьби зі СНІДом МОЗ України в нашій державі зареєстровано близько 117 тисяч заражених ВІЛ, серед них майже чотири тисячі дітей віком до 14 років. За останні шість років число нових випадків інфікування зросло майже вдвічі, захворюваність на СНІД збільшилася майже в 4 рази, а смертність від СНІДу у 3,8 раза. Щоденно в державі інфікується ВІЛ близько 40 осіб, а біля восьми громадян України помирають від СНІДу.
Сьогодні в Україні вже стала доступною антиретровірусна терапія (АРВ-терапія), яка хоч і не виліковує від ВІЛ-інфекції, але значно покращує стан життя ВІЛ-інфікованих на стадії СНІДу.
Кожна людина повинна до кінця усвідомити всю небезпеку, яку несе СНІД і зробити все можливе, щоб уберегти себе і своїх близьких та рідних від цієї страшної інфекції, бо СНІД може увійти практично в кожен дім, кожну сім’ю. Пам’ятайте: єдина людина, що може вберегти вас від СНІДу - це ви самі!
середа, 25 листопада 2015 р.
Світ без насильства.
Сьогодні, 25 листопада, відзначається міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок.Першим кроком до подолання проблеми насильства має стати її усвідомлення, як суспільством в цілому, так і кожним окремим громадянином, членом сім’ї. Необхідно змінювати терпиме, а іноді й байдуже ставлення суспільства до насильства. Кожен з нас має сказати «Стоп!» насильству у власній родині. Адже сім’я – це саме те місце, яке має бути світлим затишком, острівцем безпеки і комфорту у нашому досить бурхливому світі. Місцем, де тебе розуміють і поважають, де можна нікого не боятися і почуватися вільно кожному – і маленькій людині, і дорослому, і особі літнього віку.
Ми взяли участь у виставці плакатів "Світ без насильства очима дітей" Підготували колаж такі учні: Тищенкео Олександр, Трофименко Віталій, Канюк Артем, Імамов Владислав, Поліщук Артем, Слоневський Юрій.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
